Шевченко

Шевченко… Мов на покуті ікона.

А чи бажав Тарас того добра?

Щоб перед ним схилялись у поклонах

Й знімали шапку, ще забачивши здаля?

Хіба він вчив покірними нас бути?

Чи на купюрі «Заповіт» писав?

Зумів свідомість нашу сколихнути,

Свободу духу у «Кобзар» уклав.

Не кланяймось. Не треба вище Бога

Вивершувать маєток замашний.

Його душа відкрита і невбога,

І погляд аж нітрохи не страшний…

Роман Лютий